Рава-Руська

( Iнформацiя станом на 1992р.)
Iсторiя мiста
Ра́ва-Ру́ська — місто Жовківського району Львівської області; положене на східних узбіччях Розточчя (у місці вигідного через нього переходу) над р. Ратою, залізничний вузол;
Невелика промисловість: шпалопросочувальний,маслопереробний та спиртовий заводи. Рава-Руська вперше згадується у документах у 1455 році. у 19 і 20 століттях (до 1939) повітове місто (економічний характер: торговельно-адміністративно-ремісничий). 17-21. 2. 1919 завзяті бої І Корпусу Української Галицької Армії з польським військом.
Рава-Руська – одне з найстаріших міст нашої держави. Воно розташоване біля Західного кордону України. Близько дев’яти століть відділяє сьогоднішній день від того часу, коли в місті Раві-Руській виникли перші поселення. Вперше в документах Рава-Руська згадується в XV столітті. Відомо, що белзький і мазовецький князь Владислав у 1455 році невеликий населений пункт на річці Рата назвав іменем свого володіння на Мазовецькій землі – Равою, з додатком слова „Руська” для відрізнення від Рави-Мазовецької, розташованої на території Польщі. Можливо, що приводом для цього міське українське населення, яке поляки в той час називали русинами. Що стосується самої назви міста, то тут єдиної думки поки що немає. У географічному словнику написано, що назва „Рава”, будучи одночасно назвою герба і, напевно, старою назвою роду, бере свій початок від роду Равітів, колонізаторська діяльність яких поширилась далеко на Схід. Такі назви, як Стара Рава, Рава-Мазовецька, Равка (річка) і, нарешті, Рава-Руська красномовно свідчать на користь цієї теорії. Довгий час Рава-Руська була малим містечком. Більшого значення набула Рава-Руська в XVII столітті. Цьому сприяло те, що через неї проходив торговельний шлях зі Сходу на Захід. У місті розвивалися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені не тільки місцева шляхта і міська верхівка, але й польський король. Саме тому в 1622 році місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків. Рава-Руська лежала на пожвавлених торговельних шляхах. Тут щороку організовувались великі ярмарки, на які з’їжджались купці з усіх кінців Польщі.
Рава-Руська була центром важливих міжнародних подій XVII – XVIII століть. У 1698 році тут відбувалась зустріч російського царя Петра І, що повертався з Відня та польського короля Августа ІІ, який йшов на чолі військ проти турецького султана. Протягом трьох днів йшли переговори. 3 серпня 1968 року монархи домовились про спільні дії проти шведів. У 1704 році у Раві-Руській зустрічалися шведський король Карл ХІІ з королем Речі Посполитої Станіславом Ліщинським. Королі погодили свої плани у боротьбі проти російського царя Петра І. Проте цим планам не судилося здійснитися. У 1716 році відбувалися переговори між Лещинським та Августом ІІ. Значне пожвавлення в розвитку міста спостерігається у зв’язку з будівництвом залізничних шляхів Сокаль – Ярослав та Львів – Белзець, що були прокладені через Раву-Руську і відкриті 23 листопада 1887 року. Рава-Руська стала залізничним вузлом. Спорудження залізничної станції сприяло як подальшому розвитку торгівлі, так і розвитку ремесла на залізниці.
Рава-Руська була типовим невеликим містечком з дрібним приватним виробництвом і торгівлею. У місті діяли лише невеликі підприємства: тартак з 32-ма робітниками, шпалозавод, фабрика свічок, цегельний завод. Ніхто не дбав про санітарний стан міста.
Населення міста жило в жахливих умовах: не було ні каналізації, ні водопроводу. У місті не було також жодного культурно-освітнього закладу, натомість був костел, церква, два монастирі, синагога, 16 божниць та 14 корчм. До радянського періоду в Раві-Руській деякий час жив і працював український письменник-демократ і громадський діяч Лесь Мартович.
Після встановлення радянської влади місто почало інтенсивно відбудовуватися. Став до ладу спиртово-консервний завод, шпалопросочувальний завод, промкомбінат та інші підприємства. У місті було налагоджено демонстрування кінофільмів, відкрито бібліотеку, налагоджено телефонний зв’язок з обласним центром та навколишніми районами. В 1940 році в місті посаджено дерев значно більше ніж за останні 7 років. В центрі міста закладено новий парк культури. На благоустрій міста в 1940 році виділено 801500 карбованців, на освіту – 659000 карбованців. Майже всі діти дошкільного віку були охоплені навчанням. У місті була відкрита вечірня школа для дорослих, налагоджено медичне обслуговування населення. На охорону здоров’я жителів міста в 1940 р. було виділено 400000 карбованців з державного бюджету. На протязі 1940-41 рр. громадяни міста виходили на суботники для спорудження укріп району Рави-Руської. Варто зазначити, що ці укріплення відіграли значну роль в роки Великої Вітчизняної війни. Досить нагадати, що на протязі чотирьох днів німецько-фашистські загарбники вели жорстокі бої навколо міста і лише на п’ятий день війни фашистам вдалось прорвати оборону і тимчасово захопити місто 26 червня 1941 року. Після вторгнення на територію Рава-Руського району 27 червня 1941 року фашисти організували масове винищення мирного населення, а також військовополонених, які перебували в таборі „Штадтлаг”, Рава-Руська. Ведучи розслідування районна комісія виявила на околицях міста великі могили масового захоронення трупів.
Районна комісія встановила, що німецько-фашистські загарбники під час окупації знищили в Рава-Руському районі мирних жителів 17500 чоловік, в таборі військовополонених „Штадтлаг” – 326, „Фельдпост № 08409” – 18000, вивезено з Рава-Руського району на „фабрику смерті” в м. Бельзець – 6000, а всього знищено 41500 чоловік. У Раві-Руській знищено 17000 євреїв. 13000 чоловік польського населення вивезено в Німеччину. Фашисти зруйнували шахту з видобування бурого вугілля, шпалопросочувальний завод та інші підприємства міста. Загарбники завдали Раві-Руській та її жителям величезних збитків. За час окупації центр міста був майже цілком зруйнований. До окупації в Раві-Руській нараховувалося 1101 житловий будинок, а після – 852. Після окупації почала відновлюватись інфраструктура міста. Відбудовувались підприємства, установи, будівлі. В 70-х роках ХХ століття в Раві-Руській діяли такі установи: дві середні загальноосвітні школи, середня школа-інтернат, восьмирічна школа, вечірня та заочна школи, міське профтехучилище №60, будинок культури, будинок піонерів, кінотеатр, театр народної творчості на громадських засадах, бібліотека для дорослих, бібліотека для дітей, поштове відділення зв’язку, ощадна каса, філія Держбанку, міська лікарня, аптека, поліклініка, залізнична лікарня, промкомбінат, павільйон побутобслуговування, харчокомбінат, спиртзавод, маслозавод, шпалопросочувальний завод, лісгоспзаг, залізнична та автобусна станції, залізничне депо, завод будівельних матеріалів, автотранспортне підприємство № 13073, автоклуб, міська друкарня, ветеринарна аптека, ветеринарна лікарня, м’ясо-забійний пункт Львівського м’ясокомбінату, лазня, готель, перукарня, міське споживче товариство, ательє по ремонту телевізорів та радіоапаратури, універмаг, гастроном, ресторан, їдальня, молочний, хлібний та м’ясний магазини, пекарня, Рава-Руський кар’єр Миколаївського цементного заводу. Сучасна територія міста Рава-Руська становить 2500 га. Місто витягнуте в довготному напрямку. Такий напрям обумовили до певної міри природні елементи його околиць. Місто має змішане планування: в центральній частині променеве, а на передмістях – прямокутне. Загальна довжина вулиць становить 27 км., у тому числі магістральних – 10 км. Середня ширина вулиць 5 – 6 м. Рава-Руська не має вираженого центру з площею. Центральна міська площа з ратушею внаслідок Великої Вітчизняної війни була зруйнована. Нині центром вважається перехрестя вулиць Львівської, Грушевського та Коновальця. Шпалопросочувальний завод - це найбільш потужне підприємство міста. Він заснований в 1924 році і зараз підпорядкований Львівській залізниці. Завод випускає майже половину валової продукції міста. Шпалопросочувальний завод – це одне з небагатьох підприємств хімічної обробки деревини для технічних споруд на заході України. В роки Великої Вітчизняної війни завод був зруйнований, а устаткування було вивезене в Німеччину. Внаслідок цього завод став до ладу лише в 1946 році. Спеціалізація заводу полягає в просочуванні шпал, мостових перевідних брусів і стовпів для електронно-телеграфних ліній. Продукція заводу експортується за межі нашої держави.
Найбільшим підприємством харчової промисловості нашого міста є маслозавод. Він займає площу 1,5 га по вул. Пушкіна. Завод заснований в 1928 році. З часу заснування значно збільшив свої потужності. Третім підприємством харчової промисловості нашого міста є спиртовий завод. Завод створений на базі старої спиртово-консервної фабрики, що діяла колись. Зараз завод випускає високоякісну продукцію – спирт ретифікат. Продукція відправляється на інші підприємства харчової, хімічної, фармацевтичної промисловості України. Зараз Рава-Руська, якщо поглянути на карту, нічим не відрізняється від звичайного українського містечка. Проте жителі Рави-Руської думають не так. Наше місто має неповторний колорит, яким не володіє жодний інший населений пункт. У місті здавна сплелися різні народи, релігії, думки… Це поєднання і заворожує, і манить, і насторожує водночас.
У 1992 році відбулося відкриття Рава-Руської митниці, яка на даний час є однією з найбільших митниць Західної України. Місто не гамірне, наскільки дозволяє його транзитне положення, невелике, що і робить його дуже затишним. Жителі мають все для повноцінного життя: магазини, продукцію, роботу. І ще дещо, заради чого хочеться прогулюватись по рідному місту – усмішки перехожих.